top of page

Правила поводження у надзвичайних ситуаціях
1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:
- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для
зниження ураження фрагментами скла;
- вимкнути світло, закрити вікна та двері;
- зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю
(коридор, ванна кімната, передпокій);
- інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.
2. У разі загрози чи ведення бойових дій:
- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками,
скетчем) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення,
закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності,
медичну аптечку;
- відразу залишити приміщення, сховатися у підвалі або у найближчому
сховищі;
- попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і
дітям;
- без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;
- проявляти крайню обережність; не варто панікувати.
3. Якщо стався вибух:
- уважно озирнутися навколо, щоб з'ясувати вірогідність небезпеки
подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна
комусь допомога;
- якщо є можливість - спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під
завалами - подавати звукові сигнали. Пам'ятайте, що за низької активності
людина може вижити без води упродовж п'яти днів;
- виконати всі інструкції рятувальників.
4. Під час повітряної небезпеки:
- відключити живлення, закрити воду і газ;
- загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності,
аптечку;
- попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу
людям похилого віку та хворим;
- дізнатися, де знаходиться найближче місце укриття. Переконатися, що
шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;
- як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості.
Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати
безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.
5. Під час масових заворушень:
- зберігати спокій і розсудливість;
- під час знаходження на вулиці - залишити місце масового скупчення
людей, уникати агресивно налаштованих людей;
- не піддаватися на провокації;
- надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон.
Без крайньої необхідності не залишати приміщення.
6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:
- постаратися запам'ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо
злочинців, що може допомогти їх пошуку;
- за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження
рідним або поліції;
- намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати
себе ризику;
- якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків,
намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути
непередбачуваними;
- не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або
опором;
- виконувати вимоги злочинців, не створюючи конфліктних ситуацій,
звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;
- уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем;
- нічого не просити;
- якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися
встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;
- уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути
готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;
- спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де
знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму (кімната, стіни і
вікна якої виходять не на вулицю - ванна кімната або шафа). У разі відсутності
такого місця - падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;
- при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу,
дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;
- під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони
знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати
команди групи захоплення.
7. При проведенні евакуації цивільного населення з небезпечної
зони:
- взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;
- за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими
можливостями;
- дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу
записку, де зазначається ім'я, прізвище, дата народження, домашня адреса, а
також прізвище матері та батька та їх контактні телефони;
- переміщатися за вказаною адресою.
- у разі необхідності звернутися за допомогою до поліції чи спеціальних
служб та медичних працівників.
Правила поводження з вибухонебезпечними предметами
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої,
засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.
1. До вибухонебезпечних предметів належать:
• вибухові речовини - хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом
певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового
пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з
виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання,
призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:
- бойові частки ракет;
- авіаційні бомби;
- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
- ручні гранати;
- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
• піротехнічні засоби:
- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
- вибухові пакети;
- петарди;
• ракети (освітлювальні, сигнальні);
- гранати;
- димові шашки.
• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б
один елемент конструкції саморобного виготовлення:
- саморобні міни-пастки;
- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки
або речі, що привертають увагу.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено:
- наближатися до предмета;
- пересувати його або брати до рук;
- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
- приносити предмет додому, у заклад освіти.
2. Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про
знахідку!
Під час прогулянок необхідно ретельно дивитись під ноги та навколо
себе, особливо у парку, лісі, біля водойм тощо.
Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і
нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.
Слід пам'ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням
вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери,
допущені до цього виду робі!
Злочинці зазвичай поміщають вибуховонебезпечні предмети у звичайні
портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях.
Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах,
гаманцях, дитячих іграшках.
Тому бездоглядні предмети на території або в приміщенні закладу
освіти, в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають
особливої уваги.
Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з
вибуховим пристроєм.
3. Слід звертати увагу на:
- припарковані біля будівель дитячих садків автомашини, власники яких
невідомі або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли
автомобіль давно непорушно припаркований;
- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього
дротів;
- звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через
певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки,
акумулятори тощо);
- наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на
велику відстань.
У разі знаходження підозрілого предмета на території закладу
дошкільної освіти, потрібно негайно повідомити про знахідку керівника
закладу, працівників поліції чи службу з надзвичайних ситуацій!
4. У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ,
цивільного захисту;
2. Не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не
допускати до знахідки інших людей;
3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного
предмета.
4. Не користуватися засобами радіозв'язку, мобільними телефонами
(вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити
час її виявлення.
У випадку, коли в закладі освіти знайдено вибуховий пристрій й
здійснюється евакуація:
- одягніть дітям одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на
товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
- під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що
проводять евакуацію;
- тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.
5. Якщо заклад дошкільної освіти опинився поблизу епіцентру
вибуху:
- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків
води, газу, спалахів й т. д. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника
або свічки - користуйтеся ліхтариком;
- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло
повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
- перевірте, чи потребують допомоги інші діти й працівники закладу.
Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся
наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам.
Найкраще, що можна зробити - залишити небезпечне місце. До того ж,
варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами,
щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух.
Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці
зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при
повторному вибуху жертв буде набагато більше.
6. Звертаємо увагу, що:
- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або
підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції та
не можна торкатися знахідки;
- не користуйтеся мобільним та радіозв'язком поблизу підозрілої
знахідки.
Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна
товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті
можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно
насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і
надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки»,
«секретно» і т. п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або
опускати у воду.
7. Поради керівнику закладу дошкільної освіти:
Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про
замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть
виявитися вибуховими пристроями.
На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:
• посилити пропускний режим при вході і в'їзді на територію закладу,
пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;
• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських
приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або
підозрілих предметів;
• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту,
правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі
загрози або виникнення надзвичайних подій.
У разі виявлення підозрілого предмета працівниками закладу освіти
потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи
управління з питань цивільного захисту.
До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен
дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від
знайденого предмета.
У разі потреби - евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.
8. Алгоритм дій у надзвичайній ситуації (далі - НС)
1. Визначити, який тип небезпеки: захоплення будівлі, обстріл,
повітряна атака, пожежа, повінь, хімічна чи біологічна атака.
2. Чи безпечно у приміщенні? Аварійне блокування, укриття у
приміщенні, евакуація за межі.
3. Обрати план реагування в залежності від умов надзвичайної
ситуації та визначити команду реагування.
3.1.Зазанчити необхідну інформацію:
- контакти екстрених служб для оповіщення;
- відповідальний за інформування персоналу про НС;
-спосіб сповіщення персоналу про НС;
- відповідальний за інформування екстрених служб;
- способи сповіщення екстрених служб;
- способи сповіщення екстрених служб у випадку зникнення зв’язку;
- відповідальний за сповіщення батьків або законних представників дітей;
- способи сповіщення батьків або законних представників дітей;
- способи отримання інформації щодо перебігу НС від офіційних джерел під
час перебування в укритті;
- способи комунікації між колективом та адміністрацією закладу освіти під час
НС;
- відповідальний за реалізацію плану дій у випадку НС у групі;
- відповідальний за тривожну валізу;
- відповідальний за облік та взаємодію з дітьми.
4. визначити план дій вихователя у випадку: евакуації за межі закладу,
аварійного блокування, укриття у приміщенні закладу освіти.
5. залишити небезпечне місце відповідно до мапи евакуації вікових груп.
9. Телефони рятувальних та аварійних служб:
112 — Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги
(диспетчер викличе бригаду потрібної служби)
101 — Пожежно-рятувальна служба
102 — Поліція
103 — Швидка медична допомога
104 — Аварійна служба газової мережі
0 800 501 482 — телефон довіри СБУ.
Будьте пильними! Бережіть себе!

bottom of page